Шановні батьки!

З 13 березня по 22 травня 2020 року в ДНЗ № 2 "Колобок" оголошено карантин з приводу загрози епідемії короновірусної інфекції в Україні та для недопущення поширення COVID - 19. Відвідування закладу заборонено!

УВАГА! Лікар з Уханя: є тільки один спосіб захиститись від коронавірусу Лікар з Уханя дав роз’яснення, як уберегтися від коронавірусу: 1.Якщо у вас нежить і мокрота при застуді, ви не можете бути носієм коронавірусу. Коронавірус – це сухий кашель без нежитю. Це найпростіший спосіб визначити. Будь ласка, розкажіть це друзям!

2. Вірус не є термостійким і гине при температурі 39 градусів. Тому пийте більше гарячої води. Частіше і довше будьте під сонцем.

3.Вірус досить великий за розміром (діаметр комірки становить близько 400-500 нм), але звичайна медична маска не допомагає відфільтрувати. Тому якщо заражений чхатиме перед вами або пройде на відстані до трьох метрів від вас, уповільніть крок.

4.Якщо вірус потрапив на поверхню металу, він проживе не менше 12 годин. Тому, якщо ви стикнулися з будь-якою металевою поверхнею, ретельно вимийте руки з милом. 5.Вірус може залишатися активним на тканинах протягом 6-12 годин. Звичайний пральний порошок повинен вбити вірус. Зимовий одяг досить просушити на сонці, щоб убити вірус. Основні симптоми: Після проникнення вірусу в горло може з’явитися сухість горла, яка зустрічається при ангіні. Триватиме 3-4 дні. Потім вірус буде зливатися з носовою рідиною, потрапляти в трахею, а потім в легені, викличе запалення легенів. Цей процес займе від 5 до 6 днів. При коронавірусі з’являється висока температура, важке дихання. Закладеність носа не схоже на нормальну закладеність, з’являється відчуття, що ви тонете в воді. В цьому випадку слід негайно звернутися до лікаря. Профілактика: Найпоширеніший спосіб заразитися – це доторкатися до людей, тому потрібно часто мити руки. Вірус може жити на ваших руках 5-10 хвилин. Але за ці 5-10 хвилин може статися що завгодно (ви можете потерти руками очі або доторкнутися до носа). На додаток до частого миття рук ви можете полоскати горло Бетадином, щоб усунути або мінімізувати дії мікробів, поки ті ще знаходяться в горлі (перед тим, як потрапити в легені). Будьте уважні й обережні, пийте більше підігрітої води

Начало формы

Конец формы

Поради лікаря із Китаю, щодо КОРОНАВІРУСНОЇ ПНЕВМОНІЇ.

Якщо у вас простуда - насморк, мокрий кашель, то ви не заражені коронавірусом пневмонії. Коронавірус пневмонія, це сухий кашель без насмарку. Коронавірус пневмонія, в Китаю його ще називають Ухань, не є термостійким, і буде вбитий при температурі 26° - 27°. Тому пийте часто гарячу воду, і по більше. Гаряча вода ефективна проти всіх вірусів. Ні в якому разі, не пити холодну воду. 1. Коронавірус по розміру дуже великий (діаметр ячейки 400 - 500 нм), тому будь-яка респіраторна маска в силі відфільтрувати вірус. Все таки, коли заражений чихає, кашляє перед вами, вірус має силу польоту на 3 метри (10 фунтів), перш, як впаде на землю, але у повітрі літати не зможе. І на землі він помирає. 2. Коли вірус впаде на поверхність металу, він проживе не менше 12 годин. Тому пам'ятайте, що якщо ви доторкнулися до металевої поверхні, то вимийте акуратно руки з милом. Якщо ви не маєте можливості мити руки, носіть із собою мокрі салфетки, щоб зразу витирати руки, використані салфетки складайте в целофан, щоб не попав вірус до ваших речей в сумочці. . 3. Коронавірус на одягу може бути активним від 6 до 12 годин. Звичайний пральний порошок убиває вірус. Для зимового одягу, який не має можливості прати часто, досить виставити на сонце, щоб вбити вірус.

Інформація, про симптоми Коронавірус:

1. Спочатку він заражає горло, буде відчуття ангіни і сухості, що триватиме 3 - 4 дні.

2. Тоді вірус з'єднується із носовою слиззю і скапує в трахеї, і тоді попадає в легені. Цей процес займе від 5 до 6 днів.

3. При пневмонії підвищиться температура, і буде важко дихати. Заклвденість носа не буде звичайною. Ви будете відчувати, ніби тонете в водоймі. При всіх цих симптомах не виходьте з хати, а викликайте швидку допомогу, до хати. Хай лікарі їдуть до вас.

4. Великий ризик зараження в людних місцях і торкання між людьми. Тому постійно треба мити руки з милом, чи поки прийдете до хати використовуйте мокрі салфетки. Вірус на ваших руках може жити 5 - 10 хвилин. Але за цих 5 - 10 хвилин ви робите багато привичних рухів (наприклад - потерти вухо, носа, обличчя, очі, поправити волосся). То ж остерігайтеся робити ці рухи, до тих пір, поки не помиєте руки.

5. В додаток до частого миття рук обов'язково полощіть горло БЕТАДИНОМ, або розчином бікарбонату (питтєва сода) з 3 - 4 каплі йоду. Щоб видалити, або зменшити мікроби, поки вони ще тільки в горлі (перед тим, як вони вам скапають в трахеї, і попадуть в легені). Передавайте цей текст всім, люблячим і не люблячим, бо здоров'я це запорука і вашого здоров'я. Хто має можливість, робіть роздруківку тексту на папері, і роздавайте літнім людям, або тим, хто немає компютера. Будьте здорові!

Під час карантину, чим краще займатися з дітьми!

Карантин, який оголосили по всій Україні через новий коронавірус, значно ускладнив життя батькам. Оскільки дитсадки та школи закрили на три тижні, дітей треба розважати вдома.

Гуляти на вулиці можна і треба, втім, краще уникати скупчень людей, як-от на дитячих майданчиках. Краще прогулюватись парками чи виїжджати у ліс за місто.4

Ми ж пропонуємо декілька варіантів розваг, якими можна зацікавити дітей, сидячи в приміщенні.

1. Незвичні способи малювання Відбитки пальців Правила. Підготуй такі речі: шматочки мочалки; фарби; вода; пензлик; ручки, олівці або фломастери. Спочатку нанесемо фарбу на мочалку пензликом. Тепер притиснемо до мочалки пальчик. Усе — на папері можна залишати кольоровий відбиток! Малюнки мильними бульбашками Правила. У мильний розчин (вода, мило, шампунь) додай акварельної фарби або харчового барвника. Колір обирай на власний розсуд. Візьми соломинку і дунь через неї в мильну воду, створюючи якнайбільше бульбашок. А тепер – увага! Візьми акварельний папір та легенько приклади його зверху до бульбашок. Дай просохнути. Щоб зробити папір ще яскравішим, прикладай його до бульбашок на воді різних кольорів. Дмухавки Правила. Зробити ляпку. Дмухати на ляпку фарби через соломинку в різних напрямках в залежності від задуму. Домалювати необхідне пальчиком, пензлем, жмаканим папером. Читайте також: Гаряча ванна та часник: 6 найабсурдніших міфів про коронавірус 2. Ігри з книгами Фантазер Правила. Візьміть якусь дитячу книжку з картинками. Уважно розгляньте картинки разом із малюком і придумайте історію, не пов’язану з тією, про яку написана книга. Кілька разів виконайте це разом, а потім дитина і сама долучиться до вигадування. Детектив Правила. Інший варіант цієї гри, коли мама чи тато, не показуючи дитині картинку, розповідає, що на ній зображено і зариває книгу. А дитина повинна знайти цей малюнок, орієнтуючись за маминим описом. Потім помінятися ролями: описує дитина, шукаєш ти. 3. Розвиваючі ігри Будуємо шалаш Будиночки в дитинстві не будували тільки ледачі. Коли почнете споруджувати з дитиною будинок із табуреток, ковдр, подушок і коробок, самі того не помічаючи, повернетеся у дитинство! І обов’язково захочете спорудити свій особистий шалаш для читання і медитації. Озвучка Правила. Коли в телевізорі відключається звук, а на мультики, кіно або новини придумується власна озвучка. Дитина услід за дорослими перевтілюється на справжнього артиста! Вгадай Зав’яжи малюкові очі шарфиком і давай у руки по черзі різні предмети: м’яку іграшку, м’яч, тарілку, зернятка, книгу тощо. Завдання дитини – вгадати на дотик, що у нього в руках. Ускладнити гру можна, якщо вгадувати речі по запаху або, наприклад, за смаком. Тіні Загадково і заманливо показувати театр тіней на стінці при запаленій свічці. Тут включається фантазія і творчість. Але не варто обмежуватися лише літаючими пташками або гавкаючими собаками із рук. Виріж разом із дитиною з паперу силуети героїв відомих казок, і розіграйте їх за ролями. Посадити і виростити рослину Привчити дитину нести відповідальність і не забувати про догляд. Квітка – не пес чи кіт, тож сильно не заважатиме. Скарбничка Зробити скарбничку і навчити дитину правильно витрачати гроші. Можливо, навіть ввести список заробітку. Щоб отримати гроші – треба їх заробити. Полив квітку – 5 гривень, прибрав іграшки – 10 гривень, застелив ліжко – 15. 4. Проста наука Міні-вулкан в домашніх умовах Що вам потрібно: cкляна баночка з кришкою, що закручується; рослинна олія; куркума; глечик або прозора ємність. Змішайте олію з куркумою – олія має змінити колір на жовтий. Тепер залийте олію в баночку по вінця, щоб у баночці не лишилося повітря. Проколіть у кришці дірку й опустіть баночку у воду. Олія легша від води і відразу почне підніматися з баночки нагору, а вода заповнюватиме баночку. У вас запрацює справжнісінький вулкан! Якщо додасте декілька камінців на дно посудини – матимете підводний вулкан. Танець яйця Як змусити яйце танцювати? Проведіть цей експеримент – і усе побачите самі! Що вам потрібно: 1. Яйце (звичайне куряче яйце, не бите, з рівною поверхнею, класичної овальної форми). 2. Круглий піднос із рівним дном. Покладіть яйце на піднос і намагайтеся плавно робити кругові рухи підносом щоразу швидше і швидше, тримаючи його горизонтально. Яйце на підносі також почне обертатися. У міру прискорення обертання яйце «підніметься» і стане обертатися на одному з кінців: тупому або гострому, зайнявши, звичайно, вертикальне положення. Що відбувається? Відцентрова сила утримує яйце, подібно до того як розкручена дзига стоїть на площині, а нерозкручена лежить на боці. Звичайно, цей експеримент потребує певного досвіду і вправності. Ні з першого, ні з другого і навіть із третього разу у вас, більш за все, нічого не вийде. Але варто тренуватися. Секретне невидиме чорнило Створення невидимого чорнила – дуже захопливий процес! Ви можете вдати секретного агента, бо маєте свої секретні коди і повідомлення, приховані від інших. Усе, що вам необхідно, – це деякі предмети домашнього вжитку і таємна сила лимонного соку. Що вам потрібно: Половина лимона; Вода; Ложка; Миска; Ватна паличка; Білий папір; Лампа. Вичавіть трохи лимонного соку в миску і додайте декілька крапель води.Змішайте воду і лимонний сік ложкою.Умочіть ватяну паличку в суміш і напишіть повідомлення на білому папері. Зачекайте, доки сік висохне і стане повністю непомітним. Коли ви будете готові прочитати ваше секретне повідомлення або показати його комусь, нагрійте папір, тримаючи його поруч із лампочкою. Що відбувається? Лимонний сік – це органічна речовина, яка окислюється і при нагріванні стає коричневою. Розведений у воді лимонний сік дуже важко помітити. Коли ви застосуєте його на папері, ніхто не знатиме про його наявність доти, поки папір не буде нагрітий і ваше секретне повідомлення не відкриється. Інші речовини, які «працюють» так само, – апельсиновий сік, мед, молоко, цибулевий сік, оцет і вино. Більше експериментів для дітей можна знайти тут. 5. Вироби своїми руками Саморобний блокнот Створіть яскравий особистий блокнот для дитини, де можна записувати її графік на день або на тиждень. Оформіть і прикрасьте разом новий блокнот і внесіть перші завдання для дитини. З таким підходом навіть завдання «прибратися у кімнаті» буде виконуватися з великим бажанням. Колаж бажань Прикрашаємо стіну і вчимо дитину йти до своїх цілей і бажань. Візуалізуємо її мрії і заодно креативно проводимо час, шукаючи необхідний матеріал та вирізаючи потрібні форми. Іграшки з яєчних лотків Що можна зробити з картонних лотків для яєць – та що завгодно! Наприклад, транспортні засоби для любителів машин: вантажівка, мотоцикл, вертоліт, корабель, екскаватор. Скріплюємо клеєм, зубочистками, скотчем. Розфарбовуємо – і нова іграшка готова!

Як влаштувати дитяче дозвілля, коли карантин?

Коли дітям нудно, у них завжди є спокуса залізти в гаджет (і, будемо чесні, у батьків теж є спокуса доручити дітей «електронній няні»). Але знайти свої інтереси, потренувати уяву і творчі здібності — це те, що набагато легше відбувається в реальному світі, ніж у відеоіграх і соцмережах. Натомість перенасичення гаджетами розвивають дратівливість, невміння фокусуватись у навчальному процесі, обмежену соціальну взаємодію. Час карантину — гарна нагода розпочату боротьбу зі смартфонами та почати переживати разом з дітьми більше цікавих миттєвостей! І. Пізнавальні активності

•Побудувати «халабуди» посеред квартири/будинку, забратися всередину і читати книжки;

• Влаштувати домашній книжковий клуб і запросити друзів сусідів на його відкриття;

• Дізнатися історію міста, в якому живеш (батьки чи дідусь з бабусею мають допомогти);

• Грати в ігри на рахунок, додавання і віднімання;

• Навчитися готувати нову страву;

• Навчитися азам фінансової грамотності (як планувати покупки, рахувати решту, накопичити на щось);

• Самому зробити музичний інструмент (наприклад, калімбу);

• Грати в настільні ігри, які підвищують грамотність і тренують математичні здібності.

ІІ. Сюжетно-рольові ігри

Користь сюжетно-рольової гри для дітей добре вивчена: вона допомагає дітям тренувати соціальні навички та емоційний інтелект, розвиває мову і здатність самостійно вирішувати проблеми. Ось кілька ідей:

• Влаштувати маскарад і вбиратися в костюми різних персонажів;

• Розіграти улюблену казку;

• Побудувати чарівний будинок і населити його жителями;

• Шукати скарб за підказками, захованими в схованках.

ІІІ. Творчі заняття

•Зробити своїми руками намиста і сережки з бісеру;

• Навчитися шити;

• Зробити скульптуру за допомогою алюмінієвої фольги;

• Спробувати себе в фотографії;

• Повозитися з глиною;

• Придумати, що можна зробити з картонної коробки;

• Зібрати кілька старих речей і придумати з них нову;

• Сісти на ганку чи біля вікна і намалювати те, що бачите (дерева, квіти тощо);

• Малювати пальчиковими фарбами, олійними фарбами або аквареллю (і від душі перемазатися). Проте не варто боятися нудьги і безкінечно вигадувати нові й нові активності. У 1930 році філософом Бертраном Расселом у його книзі “Підкорення щастя” була змальована потенційна цінність нудьги. Уява і здатність справлятися з нудьгою повинні бути вивчені у дитячому віці. Він писав: “Дитина розвивається краще тоді, коли її, як молоду рослину, залишають в спокої в одному і тому ж ґрунті. Занадто багато подорожей, надто велика різноманітність вражень не дуже добре для дітей і підлітків. Адже це призводить до того, що вони виростають нездатними витримувати плідну монотонність”. Нехай баланс між корисним нудьгуванням та активністю буде прийнятним для вашої дитини, а головне — нехай, проводячи час з вами, їй все менше хотітиметься зазирнути у гаджет.

Усі емоції важливі!

Емоції допомагають нам розуміти, що з нами відбувається. Не буває поганих та хороших емоцій, але є неприємні та приємні. Неприємні емоції – знак того, що щось не так, або навіть попередження про небезпеку. Зазвичай такі емоції спонукають нас діяти відповідним чином і захищати себе.

#2
Визначай та називай свої емоції

У емоції, як і у кожної речі, є своя назва й ознаки. Ми краще розуміємо, що з нами, та краще керуємо емоціями, коли даємо їм назви.
Страхдопомагає нам уникати небезпечних ситуацій, при цьому ми стаємо більш зосередженими, настороженими та здатними захистити себе.
Гнівдопомагає нам відстояти себе.
Смутокзмушує нас на деякий час гальмувати та «відступати», щоб мати час обміркувати певну ситуацію.
Огидадопомагає нам дотримуватись гігієни та чистоти.
Радістьговорить нам про те, що у нас усе гаразд.

#3
Використовуй емоційний термометр, досліджуючи емоції

Почуття можуть бути маленькими або великими. Отже, ми можемо їх вимірювати та створювати власну шкалу для них, наприклад, від 1 до 5. Як я почуваюся, коли маю гнів на 5 балів за емоційним термометром? Як почуваюся, коли гнів на 2 бали? Чи є якісь відмінності?
Подумай і вигадай разом із дорослим, що саме тобі може допомогти чи що саме ти можеш робити, щоби впоратися з цими емоціями, коли вони сягають кожного з рівнів за шкалою твого емоційного термометра.
Наприклад:
– злюся на 3 бали – розповісти дорослим, що саме я почуваю і що потребую;
– гніваюся на 5 балів – роблю фізичні вправи, не пов’язані з ситуацією гніву (стрибки, біг).

#4
Наші емоції тісно пов’язані з тілесними відчуттями

Коли ми гніваємось, можемо відчувати, як тіло напружується, стискаються кулаки, ми червоніємо. Коли боїмось, то можемо відчувати нудоту, біль у животі, нам може здаватися, що не вистачає повітря, може паморочитись у голові. Це нормальні відчуття, нічого поганого від них не станеться. Ці відчуття допомагають нашому тілу діяти. Вони минуть тоді, коли стихне наша емоція.

#5
Навіть найсильніші емоції завжди минають

Емоції чимось нагадують морські хвилі на узбережжі – вони можуть бути менші, більші, можуть бути величезними, але всі ці хвилі поступово зникають біля берега. Тож, яка би не була емоція, важливо пам’ятати, що вона розсіється, як і хвиля. Ми можемо дати собі час спостерігати за хвилею, дати час їй пройти, але не чіплятися за неї й не намагатися позбутися.

#6
«Мудрі думки» допомагають зменшити неприємні почуття

Щоб краще давати раду з неприємними емоціями, нам треба знати, що думки, емоції та наші дії пов’язані. Наприклад, коли тобі треба зробити щось, чого ти ніколи не робив або не робила раніше (грати у нову гру, вчитися писати чи читати у школі), може прийти думка: «У мене нічого не вийде» чи «Я не зможу». Оскільки ти починаєш так думати, з’являється почуття страху. І, відчуваючи страх, ти можеш уникати цієї нової гри чи не хотіти йти до школи. Тобто, думка («Я не зможу») викликає почуття (страх), яке призводить до дій (униканню нових ігор чи навчання). Але ж думка «Я не зможу» не є обов’язково правдивою, не є точним фактом. І, якщо ми маємо якусь думку, то не обов’язково саме їй вірити. Ми можемо поливати «соусом мудрості» свої негативні думки, змінюючи їх на ті, які допоможуть почуватися краще та дія

/Files/images/155.jpg

/Files/images/156.jpg


Дитина йде до школи

Проблема готовності дитини до навчання у школі є надзвичайно широкою за тематикою тих питань, які вона охоплює. Батьки мають з розумінням поставитися до підготовки дитини до школи.

Адаптування до нових умов життя є тривалим і нелегким процесом. До умов шкільного життя дитина може звикати так само важко, як кілька років тому вона звикала до умов перебування у дитячому садку.

Ставлення дитини до навчання формується задовго до того, як вона переступить шкільний поріг. Важливу роль тут відіграє інформація про школу і спосіб її подачі батьками.

Необхідно, щоб дитина не лише зрозуміла запропоновану інформацію, а й змогла відчути, "прожити" її. Тож для цього використовуйте сюжетно-рольові ігри, розповіді про своє навчання та улюблених учителів, читайте та аналізуйте дитячу художню літературу про шкільне життя, організуйте екскурсії до школи. Адже, ситуація, коли дитина загубилася у школі, - не таке вже й поодиноке явище.

Ознайомити дитину з приміщенням школи необхідно напередодні 1 вересня за двома напрямками:

- по-перше, дитині треба показати, де розміщені приміщення, які вона буде відвідуватиобов'язково - клас, туалет, їдальня, спортивна та актова зали.

- по-друге, дитина має зрозуміти, як пройти з класу до будь-якого із згаданих приміщень школи іобов'язково- до виходу з неї.

Така зорієнтованість дитини забезпечить їй комфортне перебування у стінах школи, додасть упевненості у собі, дасть змогу задовольнити певні, наприклад фізіологічні, потреби.

Ще одне важливе завдання батьків - переконатися, що дитина добрезапам'яталаім'ята по батькові своєї вчительки, а також назву свого класу (скажімо, 1-Б), якщо перших класів кілька. Окрім того, малюк має вміти звернутися за допомогою до зовсім чужих людей. І цьому також мають навчити батьки.

Не слід ставити дитину у становище, вихід з якого їй невідомий. А адаптування до школи - це не та ситуація, коли варто здобувати досвід, набиваючи гулі. Тож, якщо Ви бажаєте, щоб першокласник зосередився на шкільних завданнях, маєте створити для цього комфортні умови

. На етапі підготовки до школи пріоритетним є загальний розвиток дитини. Тож, батьки майбутніх школярів насамперед повинні опікуватися тим, щоб у дітей були сформовані загальні здібності та якості особистості, необхідні для того, щоб опанувати принципово нову для них діяльність - навчальну.

Важливо, щоб майбутній учень умів спілкуватися з найближчим оточенням, був доброзичливим з дітьми та дорослими. Також до вступу до школи дитина повинна вміти керувати своїм тілом, вправно рухатися та орієнтуватись у просторі. У неї має бути гарно розвинена дрібна моторика рук, а також скоординовані рухи руки та ока.

Щоб стати успішним, майбутньому першокласнику мають бути притаманні такі якості:

- прагнення до спілкування з однолітками;

- бажання вчитися; - міцнездоров'я;

- позитивний емоційний настрій;

- грамотне мовлення,зв'язнийвиклад своїх думок;

- прагнення до співпраці з дорослими;

- розвинена довільність поведінки;

- допитливість і прагнення до відкриттів;

- сформована координація рухів і графічні навички.


Портрет випускника дитячого садка

Портрет дитини напередодні вступу до школи

Психофізіологічний розвиток:

·має зрілі мозкові структури та функції;

·характерною є відносна стабільність та рухливість нервової системи;

·проявляє достатню рухову активність;

·проявляє умілість рук, практичну вправність;

·здорова, не має хронічних хвороб;

·володіє основними гігієнічними навичками;

·знає свою статеву належність, усвідомлює її незмінність, розу­міє, чим відрізняється від представників протилежної статі;

·володіє основами безпеки життєдіяльності;

·працездатна, утомлюється лише після чималого навантаження;

·користується як провідною правою/лівою рукою;

·не заїкається і не має інших невротичних проявів.

Інтелектуальний розвиток:

·володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями;

·уміє концентрувати увагу, виконує вимогу за інструкцією до­рослого;

·диференційовано сприймає різноманітну інформацію (візуаль­ну, аудіальну, тактильну);

·здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації;

·усвідомлює основні зв’язки між явищами;

·має розвинене логічне запам’ятовування — добре запам’ятовує і відтворює;

·встановлює логічну послідовність подій;

·відтворює зразок на вимогу;

·робить припущення, висуває гіпотези, виявляє елементи креа- тивності;

·розрізняє звуки мовлення, зіставляє їх з буквами, синтезує зву­ки у слова; знаходить потрібні слова для вираження думки, ви­користовує складні речення;

·диференціює числа, додає і віднімає у межах 10, визначає най­простіші зміни цифрових рядів;

·розрізняє реальне й уявне, зовнішнє і внутрішнє;

·знає деякі основи початкових наукових знань.

Мотиваційний розвиток:

·хоче йти до школи;

·вирізняється високою допитливістю — розвинена пізнавальна мотивація;

·може поступитися «хочу» заради «необхідно», відмовитися від бажаного на користь соціально важливого;

·має сформовану мотивацію досягнення, прагне досягти успіху;

·свідомо й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя;

·зацікавлено ставиться до спілкування з новими дорослими та однолітками;

·у соціально прийнятний спосіб самореалізовується, самоствер- джується;

·має сформовану первинну систему матеріальних і духовних потреб.

Емоційний розвиток:

·переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво;

·сприйнятлива, диференціює емоційно-смисловий характер зо­внішніх впливів, чутлива до нього;

·знає основні емоції, особливості їх вираження мімікою, жеста­ми, діями, тональністю голосу;

·адекватно виражає свої ставлення, настрій, стан;

·утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій;

·чутлива до значущих людей, виявляє чуйність, намагається бути суголосною стану та настрою інших;

·оптимістично ставиться до проблем і складностей, має сформо­ване почуття гумору;

·володіє елементарною емоційною культурою, самовиражаєть­ся у соціально прийнятний спосіб.

Розвиток вольової сфери:

·свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано;

·концентрує увагу на завданні, певний час не відволікається;

·мобілізує себе на розв’язання завдання;

·розраховує на власні сили, розмірковує і поводиться самостійно;

·звертається по допомогу лише в разі об’єктивної необхідності;

·конструктивно розв'язує проблеми, долає труднощі;

·доводить розпочате до кінця;

·може відстояти власну думку;

·визнає свої помилки;

·дотримується своїх обіцянок.

Соціальний розвиток:

·приймає соціальний статус школяра, усвідомлює його важли­вість;

·відкрита контактам, комунікабельна;

·прихильно, доброзичливо ставиться до рідних, знайомих, това­ришів;

·уміє налагоджувати взаємодію, працювати в команді;

·узгоджує індивідуальні інтереси з груповими;

·реалізує основні моральні принципи, прагне дотримуватися в поведінці та діяльності соціальних норм і правил;

·намагається уникати конфліктів, дружелюбно розв'язує спірні питання, може дійти згоди, домовитися;

·орієнтується в поведінці на вимогу дорослого та на совість як внутрішню етичну інстанцію;

·усвідомлює межі схвалюваної і соціально неприйнятної пове­дінки;

·має більш-менш адекватну самооцінку;

·поважає себе та інших;

·має сформований абрис дитячого світогляду, елементарну сис­тему ставлень.

Отже,готовність дитини до школи— це досягнення нею таких рівнів психофізіологічного, інтелектуального та особистісного роз­витку, які засвідчують її здатність бути активним суб'єктом шкіль­ного життя взагалі та навчальної діяльності зокрема. Отже, йдеться не про окремі знання та вміння дитини, а про певний їх набір, у яко­му мають бути всі основні компоненти. При цьому рівень розвитку кожного може бути різним, вони можуть доповнювати одне одного, нестача якогось компенсуватися більшою зрілістю іншого. Водночас недостатня сформованість одного з компонентів так чи так вплива­тиме на гармонійну адаптацію до школи, на успішність навчання ди­тини в першому класі. Навички лічби, читання, письма, важливі для загального розвитку старшого дошкільника, самі по собі не визнача­ють, не гарантують його готовності до школи: по завершенні першого півріччя всі першокласники оволодівають ними у більш-менш одна­ковій мірі. Лише певна збалансованість психофізіологічної, інтелек­туальної, мотиваційної, емоційної, вольової та соціальної складових засвідчують достатній рівень сформованості у дошкільника 6-7 років готовності до школи.


Готуємося до вступу в школу свідомо

В умовах освітньої реформи “Нова українська школа”, що здійснюється Міністерством освіти і науки України,важливимзавданням є забезпечення наступності між ланками освіти.Гармонійний розвитокособистості дитини у період дошкільного дитинства та старту шкільного життя – основа подальшого її успіху в умовах безперервноїосвіти впродовж дорослого життя. Важливимзавданням є забезпечення наступності між ланками освіти.

Підготовка до школи – основна тема для батьків і вихователів старших дошкільнят. Багато років побутує низка упереджень щодо підготовки дітей до школи.

Упередження перше. Майбутньому школяреві слід якомога раніше відмовитися від гри

Примусове обмеження ігрової діяльності дітей (навіть молодших школярів) є небезпечним посяганням на їхні природні потреби, що негативно позначається на розвитку їхніх почуттів, уяви, мислення та гальмує процес соціалізації.

Гра для дитини - важливий інструмент пізнання природного та соціального світу.

Упередження друге. Перед школою обов'язково слід навчити дитину читати (задля реалізації цього завдання батьки починають шукати навчальні заклади, додаткові заняття, де малят за шкільними «лекалами» навчають читати склади і слова).

Свідомий читач виростає з уважного, вдумливого, чутливого слухача. Тому, шановні дорослі, намагайтеся систематично читати дітям, даруючи їм і собі хвилини спільного переживання та осмислення літературних творів.

Проте нагадуємо: шлях до формування читача починається ще в ранньому дитинстві. Це відбувається в процесі слухання колискових, казок, віршів,потішок, розглядання книжок, імітування процесу читання.

Упередження третє. Перед вступом до школи діти вже мають уміти писати

Непідготовленість до письма (недостатній розвиток дрібної моторики, зорового сприйняття, уваги) може стати причиною виникнення в першому класі негативного ставлення до навчання, тривожності, невпевненості у власних діях, графічної скутості (написання графічних елементів нераціональним способом).Одже, рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання.

Упередження четверте.Рухова активність (непосидючість) шкодить успішному навчанню в школі.

Надмірні інтелектуальні навантаження без достатньої рухової активності мають негативні наслідки для біологічного дозрівання структур головного мозку дитини, підвищують кров’яний тиск,розбалансовуютьгазообмін у нервових тканинах, викликаючимікрогіпоксії.Обмеження рухової активності дошкільника є моральним злочином проти його фізичного і психічного здоров'я.

Упередження п’яте. Розвитокемоційно– почуттєвої сфери не відіграє значущої ролі у підготовці до школи.

Емоційнопочуттєва сфера дошкільників є визначальною для їх успішної соціалізації та взаємодії з навколишнім світом. Тобто заняття мають не так «навчати», як, насамперед, виховувати за допомогою позитивних емоцій, що трансформуються у позитивні почуття.

Отже, важливо, щоб дитина була підготовлена до засвоєння нових знань (мала розвинені почуття, мислення, увагу), набуття спеціальних навичок (зокрема й письма), а не була змушенавипрявлятинеправильно сформовані раніше знання та навички.


Вправи на підготовку руки дитини до письма

У дошкільному віці починається робота з підготовки дітей до письма. Дорослі повинні навчити дитину, у першу, чергу, правильно тримати ручку та орієнтуватися в просторі (на аркуші паперу).

Дуже часто вчителі та батьки першокласників стикаються з проблемою, що м’язи рук дітей недостатньо розвинені, що призводить до швидкої втоми, небажання писати, малювати. Також часто діти плутаються на площинні у процесі роботи у зошиті. Це стосується найчастіше запису букв, таких як: «Р», «Б», «Я». Елементи саме цих букв діти найчастіше повертають в інший бік.

Складності, що виникають у процесіписьма пов’язані найчастіше саме з непідготовленістю дітей до цієї діяльності. Отже, з цією метою дуже важливо в дошкільному віці звернути увагу на вправи, що готували б дитину до письма.

Середпріоритетних напрямків у роботівизначимо такі:

1) вправи на укріплення м’язів руки;

2) вправи на орієнтування дітей у просторі та площині.

Розглянемо більш детально ці напрямки роботи.

Вправи на укріплення м’язів руки

Серед різноманітних завдань, спрямованих на підготовку руки дитини до письма, найефективнішими визначимо такі:

1. Розфарбовування малюнків.

Обов’язково потрібно враховувати потреби та інтереси дітей. Розмальовка не повинна бути складною, чим менше діти – тим менше елементів у малюнку. Звертайте увагу на те, як діти тримають олівець під час роботи (фломастер краще не використовувати).

2. Копіювання малюнків (картинок, орнаментів) через копіювальний папір.

3. Вправи з пластиліном і глиною.

Розминаючи, виліплюючи пальчиками фігурки, дитина зміцнює дрібні м’язи пальців.

4. Вправи з дрібним матеріалом.

Можна під час занять із дитиною нанизувати намисто, застібати та розстібати ґудзики, кнопки, гачки, зав’язувати та розв’язувати стрічки; перекладати трьома пальцями, які тримають ручку під час письма, дрібні іграшки; усмоктувати та висмоктувати воду піпеткою зі склянки, плести з ниток (наприклад, закладки) тощо.

5. Виконання пальчикової гімнастики.

Кiлькiсть переглядiв: 272

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.